«Кольорові імена»

 У вірші "Кольорові миші" Ліни Костенко змальована кількома колоритними штрихами сцена суду. Суть конфлікту й морального змісту поезії: зіткнулися неповторність і стандарт. Власне, дівчинку Анну судять за те, що вона — з її незрозумілою для оточення яскравою фантазією — не така, як усі.

В усі часи жили люди, які фантазували, мріяли, прикрашали світ різними яскравими кольорами. Їх, як правило, не розуміли, навіть сміялися з них, принижували. Кожна людина, навіть якщо вона ще маленька, — то неповторна індивідуальність, особистість. І шлях кожної людини — то ще й шлях до самоствердження. Таким чином, мої учні теж, намалювавши кольорову гамму своїх імен,  самовиразилися, проявили свою неповторність і креативність)