209 років з народження Тараса Шевченка

 

Цікаве від експертів 

Сучасна вікторина| Ліс рук ТУТ

Як Тарас Шевченко ставукраїнським ідолом? ТУТ

Тарас народився о 1814 році — в кріпацтві. Його родина була кріпаками у поміщиків Енгельгардів (до речі, входили до найбагатших сімей на тодішній території України). Це було село Моринці Київської губернії Російської імперії (нині Черкаська область України). 

Проте родина Тараса була не бідна. Один із його дідів мав кузню й пасіку. А батько Шевченка чумакував до Криму по сіль, а також ремонтував та змінював колеса у возах — тобто копійку мав. З собою у поїздки батько часто брав й сина.

Тарас у 8 років був відданий до дяківської школи — до речі, єдиний з поміж братів і сестер. Батько вирішив "інвестувати" власне в Тараса. Тобто Тарас єдиний з поміж своїх братів і сестер був грамотний. Але батько у своєму заповіті нічого не передавав сину, він казав: Тарасу з мого хазяйства нічого не потрібно, і з нього буде або щось дуже добре або великий ледар. Можливо, Тарас в очах батьків не був придатний до сільського господарства.

Тарас з дитинства мріяв стати художником. Ще хлопчиком він прислужував дякові у церкви — носив воду, мив посуд розпалював піч. Все задля того, щоб його навчили найпростіших елементів художнього ремесла. А ще Тарас відспівував небіжчиків — проводив заупокійну службу, за це дяк давав йому частину грошей.

"Дяк часто сам не вів заупокійну проповідь, а давав це завдання помічникам — зокрема, Тарасу. Згадували, що в нього був шикарний голос і інколи він спеціально затягував псалом так, щоб непомітно для всіх перевернути дві три сторіночки та зменшити собі роботу. А всі дуже дивувалися, як гарно і швидко. Так Тарас заробляв свої перші кошти", — розповідає завідувач Будинку-музею Тараса Шевченка Мирон Гордійчук.

В 1929 році у 16 років Тарас як прислуга переїжджає зі своїм господарем Павлом Енгельгардтом до Петербурга. За два роки Енгельгардт віддає кріпака на чотири роки навчатись на контракт до російського живописця Василя Ширяєва. Ціль Енгельгардта — мати свого "покоєвого художника", бо у такій якості Шевченко міг принести більше прибутку ніж слуга. 

"Наприклад, поміщик міг віддавати покоєвого художника в оренду на місяць-два іншим своїм знайомим панам. Він би там розмалював будинки, помешкання. Так поміщик міг заробляти на ньому", — пояснив Мирон Гордійчук.

Низка збігів обставин і знайомств сприяли тому, щоб долею Тараса зацікавились представники мистецької еліти Петербургу — Карл Брюллов, Василь Жуковський, Олексій Венеціанов. Саме вони доклали зусиль для визволення Шевченка з кріпацтва. За викуп Шевченка Енгельгардт запросив непідйомну на ті часи суму — 2500 рублів. Це вп’ятеро перевищувало ціну кваліфікованого кріпака. Умовно корова тоді коштувала 3-5 рублів. На той час 2500 рублів було еквівалентно 45 кілограмам чистого срібла. З огляду на шалену зміну курсів валют і ціни металів наразі 45 кілограмам срібла орієнтовно коштують 24 тисяч доларів.

Після тог, як Шевченко позбувся кріпацтва, він намагається влитися у світське середовище Петербургу. І тому приділяв увагу одягу. Наприклад, він купив собі макінтош за 100 рублів, а для зими у нього була дорога єнотова шуба.

"За молоду Шевченко намагався влитися у дворянське середовище, тобто долучитися до богемного життя. Його приймали за свого. Тому що він був дотепний, одягався як всі люди його середовища того часу", — розповів український письменник, ведучий історичного телепроєкту Олег Криштопа.

"А традиційний стиль, яким ми привикли уявляти Шевченка, з'являється вже після того, як він повертається з заслання. Тоді він хоче набути такого народницького вигляду. Це 50-60-ты роки XIX століття", — додав Криштопа.

З міцних улюблений напій Тараса Шевченка — це чай з ромом. 

"В ті часи спілкування в аристократичному середовищі проходило часто виглядало як попивання чаю з домішкою рому. Про Шевченка казали, що він міг випити енну кількість чашок, не п'яніючи та відповідно продовжуючи інтелектуальну бесіду", — деталізував Мирон Гордійчук.

А серед улюблених страв поета: карасі під сметаною, гречані вареники та борщ із сушеними карасями.

     Карасі під сметаною

Борщ із сушеними карасями

Було в житті Тараса Шевченка декілька історій кохання. Але жодні стосунки ні до чого серйозного не привели — поет так і не одружився, не завів родину, дітей у нього теж не було.

Телеканал ДОМ